ння под

1) патузванне, -ння ср.

пашморгванне, -ння ср.

паторгванне, -ння ср.

см. подёргивать 1

2) пацепванне, -ння ср., пахістванне, -ння ср., матлянне, -ння ср., матанне, -ння ср.

см. подёргивать 2, подёргиваться 2

3) перасмыкванне, -ння ср.

I. під (р. поду). Печной под - черінь (-рени ж. р. и -реня м. р.). [Гаряча черінь]. Делать под печи (из глины) - набивати черінь.

II. и Подо предл.

1) с вин. пад. - під кого, під що, попід що (срв. п. 2), (только при обозначении времени) проти чого. Стать под дерево, под навес - стати під дерево, під повітку. Подойти под окно (снаружи) - підійти під вікно. Сесть под окно (у окна) - сісти край вікна. Ложись под стену, а я с краю - лягай повз (під, попід) стіну, а я з краю. Подступить под Москву - підступити під Москву. [Татарин далі вже й під Київ підступає]. Взять кого под руку, под руки - взяти кого під руку, попід руки. [Взяли царя попід руки (Рудан.). Мене вхопили двоє молодиць попід руки (М. Вовч.)]. Перейти под власть кого - перейти під кого, під чию руку. Посадить, взять под арест - узяти під арешт, за (під) сторожу. Отдать под суд - віддати до суду, поставити на суд (перед суд) кого. Дом отдан под постой - дім віддано на постій. Дать под заклад что-л. - дати на (в) заставу що. Давать взаймы под залог - давати позикою під заставу. Танцевать под фортепиано - танцювати під фортеп'яно. Петь под аккомпанимент гитары - співати під гітару, в супроводі гитари. Заснуть под плеск волн - заснути під плюскіт хвиль. Подделать медь под золото - підробити мідь під золото. Подобрать под цвет, под рост - добрати до кольору (під колір), до зросту (під зріст). Под силу, не под силу - до снаги, не до снаги. Под ряд - см. Подряд. Стричь волосы под гребёнку - стригти волосся під гребінець. Ехать под гору - їхати з гори. Подняться под (самые) облака - піднятися попід (самісінькі) хмари. Ему под пятьдесят лет - йому років під п'ятдесят, йому близько пятидесяти років. Под новый год, под праздник, под пятницу - проти нового року, проти свята, проти п'ятниці. [Проти п'ятниці мені приснився сон]. Под вечер - над вечір, проти вечора, надвечори - см. Вечер. Под утро - над світ, перед світом. Под пьяную руку - під п'яну руч, по-п'яному, по п'яну. Под конец года - наприкінці року;

2) с твор. пад. - під ким, під чим, (для обозначения пространности места, а также при множественности предметов или мест, под которыми или у которых действие совершается или что-л. имеет пребывание) попід чим. [Як іде, то під нею аж земля стугонить (Неч.-Лев.). Під ним коник вороненький на силу ступає (Шевч.)]. Сидеть под деревом, под кустом - сидіти під деревом, під кущем. Расположиться под деревьями - розташуватися попід деревами. Под горой, под горами - попід горою, попід горами. [Стоїть гора високая, попід горою гай (Гліб.). Два рядки білих хат попід горами біліють (Неч.-Лев.)]. Вдоль под чем - попід чим и попід що. [Карпо скочив через перелаз і пішов попід тином (Неч.-Лев.). Попід темним гаєм їдуть шляхом чумаченьки (Шевч.). Була попід панським садом на великому ставу виспа (М. Вовч.). Попід те село є ліс (Звин.)]. Мы живём под Киевом - ми живемо під Київом. На дачах под Киевом - на дачах попід Київом. В сражении под Полтавой - в бою під Полтавою, коло Полтави. [А вже Палій під Полтавою із Шведом побився (Макс.)]. Под тенью дуба - в холодку під дубом. Под глазом, под глазами - під оком, попід очима. Под окном, под окнами - під вікном, попід вікнами, попідвіконню. Быть, находиться подо льдом, под снегом - бути, перебувати під льодом (під кригою), під снігом. [Ставок під кригою в неволі]. Поле под рожью, под овсом - поле під житом, під вівсом (під житами, під вівсами). Земля под огородом, под лесом - земля під городом; під лісом. Под родным кровом - під рідною стріхою. В рамке под стеклом - в рамках, в ра[я]мцях за склом. Под замком - на замку. Под арестом - під арештом, за (під) сторожею. [Держав їх на замку за сторожею до королівського суду (Куліш)]. Быть, находиться под следствием, под судом - бути, перебувати під слідством, під судом. Под опекою, под надзором - під опікою, під доглядом (під наглядом) чиїм. Быть, находиться под защитою - бути, перебувати під захистом чиїм, (в защищённом месте) за захистом. Быть под ружьём - бути при зброї. Быть под ветром - бути за вітром. Ходить под страхом - ходити під страхом. Под страхом смертной казни - під загрозою смертної кари. Под начальством, под предводительством, под командою кого - за чиїм (и під чиїм) приводом, під ким, під чиїм командуванням. Под начальством атамана такого-то - під отаманом таким-то. Под властью кого - під ким. [Буде добре запорозцям і під турком жити (Пісня)]. Под редакциею - за редакцією (за редагуванням) и під редакцією. Иметь под рукою - мати під рукою, на похваті. Узнать под рукою - довідатися нишком. Под секретом - під секретом. Под хреном - до хріну, з хріном. [Порося до хріну]. Что разумеете вы под этим словом - що розумієте ви під цим словом. Под 30-м градусом широты - на 30-му градусі широти. Из-под - см. Из.

* * *

1) с вин. п. під (кого-що)

2) с твор. п. під (ким-чим); (преим. с мест. "мною") пі́до, пі́ді (ким-чим)

1) розбиття́, розбива́ння

2) розбиття́, розпланува́ння; розбива́ння, розплано́вування

3) розбиття́, по́діл, -у, поді́лення, розпо́діл, розподі́лення; розбива́ння, поділя́ння, розподіля́ння

1) ( действие) по́діл, -у, розді́лення, поді́лення, (неоконч.) розділя́ння, поділя́ння; розпо́діл, -у, розподі́лення, (неоконч.- ещё) розподіля́ння; роз'єдна́ння и роз'є́днання, (неоконч.) роз'є́днування

2) (в книге, газете) ро́зділ, -у; ( отдел) ві́дділ, -у

3) (то, что разделяет) по́діл

1) ( действие) обро́блення, обро́бка, (неоконч. д. - ещё) обробля́ння и обро́блювання; (карнизов, углов) опра́влення, (неоконч. д. - ещё) оправля́ння; ( под что-л) підбармо́вання, підбармува́ння, (неоконч. д. - ещё) підбармо́вування

- разделка швов

2) ( расширение) розши́рення, (неоконч. д. - ещё) розши́рювання и розширя́ння

3) ( кирпичная кладка) пере́ділка

4) ( окраска) пофарбува́ння

1) ( действие) обро́блення, обро́бка, (неоконч. д. - ещё) обробля́ння и обро́блювання; (карнизов, углов) опра́влення, (неоконч. д. - ещё) оправля́ння; ( под что-л) підбармо́вання, підбармува́ння, (неоконч. д. - ещё) підбармо́вування

- разделка швов

2) ( расширение) розши́рення, (неоконч. д. - ещё) розши́рювання и розширя́ння

3) ( кирпичная кладка) пере́ділка

4) ( окраска) пофарбува́ння

1) ( действие) по́діл, -у, розді́лення, поді́лення, переді́лення, (неоконч.) розділя́ння, поділя́ння, переділя́ння; розподі́лення, розпо́діл, -у, (неоконч.) розподіля́ння; роз'єдна́ння и роз'є́днання, (неоконч.) роз'є́днування

2) ( разветвление) розгалу́ження

1) розгорта́ння, розго́рнення

2) (самолёта, автомашины) розворо́т, -у

3) ( дороги) поворо́т, -у, заворо́т, -у и за́ворот; ( изгиб) за́крут, -у

4) (широта, размах в развитии, проявлении чего-л.) розгорта́ння; розворо́т

5) ( действие) розва́лення; розлама́ння

1) ланцю́г, -а, цеп, -у; цепо́к, -пка́; ре́тязь, -зя; диал. ланц

2)

3) ( ряд) ланцю́г; ( гор) па́смо; ( вереница) ни́зка; ( сплетение) спле́тення, сплеті́ння

4) эл., техн. и пр. ланцю́г

5) воен. цеп

- градуирование прибора

матем., техн., физ.

- двойная градуировка

- градуирование прибора

матем., техн., физ.

- двойная градуировка

1) прич. яки́й (що) рида́є; см. рыдать

2) (в знач. прил.: напоминающий рыдание) схо́жий на рида́ння, поді́бний до рида́ння